Пісні:

• "Весела святкова" (муз.А.Філіпенко, сл. М. Познанської)
• "Добре в нашому садочку" (муз. В.Герчик, сл. П.Засенка)
• "Чарівниця осінь" (муз.та сл. Ю.Михайленко)

Хороводи:

• "Що нам осінь принесла"
• "Урожайний"
• "Листя жовте"

Ігри:

• "Збери овочі з городу"
• "Хто швидше перенесе врожай в комору?"
• "Збери грибочки в лісочку"

Корекційні вправи:

• "Скільки знаєш ти дощів" (логоритміка)
• "Прогулянка і дощик" (гра-пантоміма)

ІМПРОВІЗАЦІЯ З МУЗИЧНИМИ ЗВУКАМИ

1. Темброве фантазування

Звуконаслідування найближче дітям дошкільного віку, тож саме з нього й слід розпочинати тембро¬ве фантазування. Нехай дитина придумує і виконує за допомогою голосу музично-шумові картинки до будь-яких сюжетів, близьких і зрозумілих їй. Напри¬клад: "Пташиний двір", "Ми в лісі", "Відпочиваємо біля моря", "Ми в зоопарку" і т.д.
Тембровому збагаченню звуконаслідування до¬помагають спостереження за тваринами і птахами: слухання й відтворення цвірінькання горобців, гуління голубів, криків чайок, квакання жаб, дзижчан¬ня джмелів, писку комарів, шуму машин та ін.
Опанувавши способи звуконаслідування тварин і птахів, можна переходити до зображення голо¬сом звуків, що їх видають навколишні предмети, до відтворення різних побутових звуків: як тече вода з крана, риплять двері, шелестять сторінки книги, дзенькає посуд тощо. А вже потім малі озвучують вигаданих ними персонажів: мову мешканців інших планет, старого корча, сонячного зайчика тощо.
Світ звуків навколо нескінченний, уявні образи - завжди унікальні й неповторні, й можливості голо¬су також необмежені. І це дитина може зрозуміти тоді, коли сама пройде шумову і звукову "школу", що поліпшить її слух, виразність тембру голосу у співі та мовленні.

2. Ритмічне фантазування

Відчути ритмічність навколишнього світу дити¬на здатна лише отримуючи м'язові відчуття, тому ритмічне фантазування має злитися з пластичним. Відповідну роботу доцільно розпочинати з фантазування на тему власного імені кожного. Наприклад: ритм імені можна озвучити однаковим за кількістю складів плесканням у долоні, з довшим звуком на ударному складі або з коротшим звуком - на
Ускладнення - придумати комусь (за бажанням) ритмічне ім'я, враховуючи його характер. Спочатку діти гуртом обговорюють характер обраної дитини, проте лише з позитивного боку. Скажімо, про занадто актив¬ного краще сказати, що він упевнений, напо¬легливий. Далі діти придумують певний ритм і за мить подають варіанти його ритмічних імен. Ритм імені, визнаний найкращим, ви¬конується всіма виразно й музично.
Можна також запропонувати малятам добирати ритм до різних фраз та віршованих рядків, заздалегідь обговоривши з дітьми характер, настрій, зміст, образи та їхній роз¬виток. Можливі й зупинки - паузи - та інші особливості вірша.
Ритмічним фантазування можуть бути "ритми-діалоги", де дитина має продовжити виконаний педагогом ритмічний мотив, "підхо¬пити" перше або завершальне відбиття, проплескавши почутий ритм і створити власний мотив; або придумати "розмову рук" у парі з педагогом чи однолітком. При цьому важливо, щоб діти відчували спільність ритмічної пульсації, розуміли, що кожний створений ними ритмічний уривок є частиною загальної ритмічної картини. Надалі різноманітні "ритми-діалоги" можна виконувати на шумо¬вих та ударних дитячих музичних інструментах.
Оскільки центр відчуття ритму міститься в лівій, "логічній", півкулі, то завдяки ритмічному фантазу¬ванню розвивається розумова активність дітей.

3.Мелодійне фантазування

Мелодійне фантазування - найбільш музичне, тому й найскладніше для дітей. Це, передусім, спів. Дітям пропонують придумати мелодійне ві¬тання або прощання, наприклад, часто й ритмічно повторюючи слова: "Добрий ранок", "Привіт, при¬віт, усім привіт", "Здрастуйте, діти". Ускладнення - придумати варіанти наспіву колисанки, закличного звучання труби, святкового дзвону і т.д.
Власне фантазуванням стануть мелодії, придума¬ні дітьми до різних образів із використанням різно¬манітних штрихів: тембру голосу, сили звука, темпу мелодії. Уявлюваними можуть бути: тварини, люди, явища. Водночас образ обов'язково обговорюється, і мелодія придумується відповідно до його характеру, зовнішнього вигляду, стану, розвитку. Наприклад, заєць - мелодія жвава, уривчаста, звуки короткі, ритм чіткий; дівчинка сміється - мелодія бадьоро ллється на високих звуках; поривчастий вітер - мелодія по¬чинається з низьких звуків і, пришвидшуючися, під¬німається до високих, звучить голосно, уривчасто.
Спочатку діти імпровізують лише голосом без жодного музичного інструмента. Вже згодом, щоб прикрасити мелодію, підіграють на чомусь на власний вибір. Ускладнення - імпровізації-розповіді ді¬тей про себе, про свого друга, про те, як провели вихідні абощо.
Музичне фантазування може бути найрізноманіт¬нішим. Якщо таку роботу проводити систематично, залучаючи дітей до творчості і співтворчості, ре¬зультати будуть досить високі. Діти складатимуть коротенькі мелодії, охоче й виразно виконувати¬муть їх голосом та на інструменті.

Голос - це унікальний інструмент, який ми використовуємо, коли розсовляємо, співаємо, кричимо, сміємося чи плачимо. Усім, а не лише тим, хто професійно займається співом, треба пам'ятати, що пошкодивши голос у дитячому віці, можна зіпсувати красу його звучання на все життя. А це позначається на загальному рівні розвитку мовлення людини, на її нервово0психічному стані. Саме тому кожен педагог, який працює з дітьми,  батьки, мають знати основні правила гігієни та охорони дитячого голосу.

   Гігієна голосу передбачає, що слід дотримуватися певних правил догляду за голосовим апаратом, аби забезпечити його здоров'я. Зокрема потрібно:

• уникати крику, тривалого мовленнєвого навантаження;
• не співати під час хвороби;
• не співати на вулиці у холодну пору року;
• максимально захистити себе від наслідків різкої зміни температури довкілля;
• обмежувати вживання гострих, солоних, занадто гарячих або холодних страв, газованих напоїв.

    Якщо все ж не вдалося уникнути перевтоми голосу, слід відпочити. Найкращі ліки у цьому випадку - мовчання.

МУЗИКА ДЛЯ ІНТЕЛЕКТУ.

Будь-який сучасний педагог розповість про величезний вплив музики на розвиток дитини. Але всі його висловлювання, зазвичай, будуть обмежені сферою музично-естетичного виховання, і про роль музики у
психічному й інтелектуальному розвитку дитини навряд чи почуєш. А коли й пощастить — то без чітких уявлень про механізми цього впливу і можливість його використання у повсякденній практиці роботи З ДИТИ-
НОЮ. Тож розглянемо хоча б у загальних рисах природу впливу музики на психіку дитини.

Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука опливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцемтральмої і міжпівюульної взаємодії". Причому сприйняття музики може відбува-
тися на свідомому і на підсвідомому рівнях.

У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тему більше впливає на розвиїок психічних процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Система навчання дошкільнят, що склалася за функціонування попередніх програм, не враховує цих особливостей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій,
які малятам ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що "лівопівкульний акцент' в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії' та виникнення неврозів.

Цю проблему можна розв'язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності дошкільнят музику, оскільки музичний фон. музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку
водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в провій півкулях.

Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допомагаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одночасно. рекомендації щодо добору музичного матеріалу

Основні критерії добору музичних творів для роботи з дошкільнятами

•   Переважно веселий характер {мажорна тональність твору, хоча для створення відповідного настрою можна використовувати І СПОКІЙНІ, елегійні мелодії).

•   Не дуже швидкий темп.

•   Мелодійність.

•   Яскраві інструментальні тембри.

•   Високий професіоналізм і академічність виконання.

Добираючи музичний матеріал як фон занять не музичного Змісту, варто використовувати лише інструментальну музику. Це пояснюється тим. що, по-перше, а ній відсутня додаткова словесна інформація. а по-друге, за результатами досліджень (В. А Рилькова), вокальна музика (якщо навіть звучить іноземною мовою) викликає у дітей надто радісну, бурхливу реакцію. Згідно з тим же дослідженням, діти 4-7років віддають перевагу веселій (мажорній) рухливій музиці, де домінують струнні або дерев'яні духові інструменти, а також виконуваній на фортепяно і з яскравою ритмічною основою; найбільш "улюбленими" жанровими на-
прямами виявилися барокова й естрадно-симфонічна музика.

Кожне покоління малюків незалежно від нашого та їхнього бажання прилучається до музичної культури свого часу і родини. Слухаючи постійно диско-, поп-, техно-музику, дитина сприймає як належну ту культуру, що її оточує. Так формуються смаки й уподобання, ігноруван-
ня цього факту, агресивне нав'язування дитин музичних творів, що подобаються вихователю, може призвести не до позитивного ефекту, а навпаки. Тому в роботі з дошкільнятами слід зважено добирати композиції і з класичної, і з естрадної ретро та сучасної музики, прагнучи збалан-сувати музичні впливи на дітей.

Якщо на занятті звучатиме не один, а більше музичних творів. їх треба добирати за принципом контрасту стилів, тембре, темпів, щільності музичної фактури та з урахуванням інших музичних характеристик. Кожний музичний фрагмент мас бути завершеною музичною думкою І чітко відділятися від наступного інтервалом тиші тривалістю не менше 10 секунд. А щоб не виникала перевтома оід одноманітності одна й та сама добірка музичних творів повинна повторюватися не більше п'яти разів поспіль. Періодично добірки слід змінювати або оновлювати. Музичні ігри та вправи такоаііваріюються й оновлюються.

Весь музичний матеріал — музичні програми, призначені для прос-луховування, музичні ігри, пісеньки- поспівки, ритмічні вправи тощо — має бути доступний для сприйняття та виконання його всіма дітьми неза-
лежно від їхніх музичних здібностей.

Щоб уникнути перевтоми, тривалість безперервного активного слухання музики дітьми 4-7 років не повинна псрспищупати 10 хв для класичної музики і 4-5 хв для естрадно-джазової, тривалість
безперервного пасивного слухання для дітей старшого дошкільного віку — не більше ЗО хв.

Добираючи музичні твори для супровідного прослуховуяання {під час малювання, ліплення, аплікації,читання художніх творів) важливо врахувати індивідуальні музичні вподобання Якщо якийсь твір викликає різко негативну реакцію хоча б в однієї дитини, він має вилучатися з музичної програми

Якщо якась музична вправо викликає у коюсь постійні труднощі, її також слід замінити, відпавши перевагу більш доступній, оскільки кожній дитині на занятті треба забезпечити ситуації успіху.

Щоб з'ясувати музичні вподобання, дітям пропонують дві музичні програми {у деа етапи з інтервалом у кілька днів), кожна з яких містить чотири різножанрових музичних твори (музико 3 мультиплікаційних філь-
мів, естрадно-симфонічна, джазова, класична), що відрізняються за темпом (швидкий, помірний, повільний). характером (веселий — мажор, сумний — мінор),тембром (електронні інструменти, фортепіано, група
духових, група струнних інструментів та ін.) та фактурою (мелодія з акомпанементом, акордний склад, поліфонічний склад, де голоси звучать рівноправно). Всі музичні твори звучать не більше 1.5 хв. і кожний фраг-
мент містить у собі завершену музичну думку.

Учасники експерименту мають визначити, який фрагмент (або фрагменти) їм сподобався, з який —ні. Для цього дітям роздають сигнальні парні картки (зображення на картках залежить від віку дітей: сонечко і хмаринка, піктограма усміхненого то сумного обличь, кольорові квадрати яскраво-рожевого і темносірого кольорів). Одна з сигнальних карток означає 'Музика мені подобається", друга — 'Музика мені не
подобається".

Діти просяуховують фрагменти у вільній обстановці. вони можуть вставати зі своїх місць, ходити, при бажанні рухатися під музику й танцювати, ім пояснюють, що тримати піднятою Треба лише якусь одну
картку. Дошкільнята піднімають сигнальну картку під час прослу-ховуаання фрагмента (можуть змінювати свою думку у процесі його слухання) і також, на прохання педагога, після закінчення звучання кожного уривка.

Результати обробляються не лише за буквальними відповідями дітей, а, передусім, за їхніми емоційними реакціями.

font-size:14.0pt;font-family:font-size:14.0pt;font-family:quot;,quot;Times New Romanання, музичні ігри, п

arrow_bluequot;Times New RomanMsoNormalquot;Times New Roman